Виготовлено згідно ТУ ТУ У 10.3-2961504555-001:2022 якість підтверджена сертифікатами.
Інформація по сортам і формам розміщена під значком "і" поряд з характеристикою.
Більше інформації як примайти і для чого, ви можете знайти в розділі поширені питання.
Придбати ваги для точного дозування ви можете в розділі Різне.
Чага або березовий чорний гриб (латинська назва – Inonotus obliquus).
Зібрану сировину рубаємо на частини і сушимо у сушках при температурі не вище 50—60 °C.
Висушена сировина містить не менше 20% екстрактивних речовин і не більше 12% вологи.
Чага містить до 12,3% золи і велику кількість калію, що визначає її високу радіоактивність. Крім цього, в чазі виявлені щавлева, мурашина, оцтова, масляна, ванілінова, параоксибензойна кислоти, дві тритерпенові кислоти із групи тетрациклічних тритерпенів, обліквінова, іононотова і ін., а також вільні феноли, полісахарид (в результаті гідролізу якого утворюються редуковані цукри), птерини, лігнін, клітковина, стерини — ергостерол, ланостерол, інотодіол. Позитивна дія чаги при злоякісних пухлинах зумовлена наявністю в ній птеринів.
Чага має вигляд неправильно-округлих (до 30—40 см у діаметрі) або видовжених до 1-1,5 м наростів, утворених затверділими сплетіннями гіфів гриба. Поверхня наросту чорна, глибокорозстріскана, внутрішня його частина темно-коричнева, ближче до деревини рудо-бура з білими прожилками, які складаються з безколірних гіфів. Частини, які прилягають до стовбура, містять не тільки гіфи гриба, але й клітини деревини.
Плодоношення спостерігається досить рідко; плодові тіла (тобто власне «гриб») мають вигляд коричневих видовжених коржів, що облягають стовбур до 4 см завтовшки і до 2 см завдовжки. Нарости чаги у 10—15-річному віці досягають маси 5 кг і більше. Ріст подеколи триває до 20 років і неминуче призводить до загибелі дерева-«господаря». Після відмирання дерева розвиток чаги зупиняється, але на протилежній стороні стовбура зазвичай з’являється плодове тіло гриба буро-коричневого забарвлення, розпростерте по довжині стовбура на 0,5—1 м. Плодове тіло спочатку розвивається під корою, причому по його краю утворюються так звані опірні пластинки, які являють собою гребнеподібні вирости з сплющеною верхньою частиною. Коли закінчується дозрівання плодового тіла і розпочинається процес споруляції, кора дерева під тиском опірних пластинок розтріскується і відстає.
Заготівля гриба Чагу заготовляємо пізно восени, взимку або ранньою весною. Гриб підрубуємо сокирою біля стовбура дерева, а після цього від неї відсікаємо непридатну для використання пористу світлозабарвлену частину. Зібрану сировину рубаємо на частини і сушимо у сушках при температурі не вище 50—60 °C. Висушена сировина містить не менше 20% екстрактивних речовин і не більше 12% вологи.
Відвари і настої сприятливо діють на важко хворих: у них покращується самопочуття, зменшуються болі. Препарат «бефунгін» (густий екстракт чаги) застосовують при хронічних гастритах і дискінезіях шлунково-кишківникового тракту з переважанням атонії. Настій чаги не токсичний, але його обмежують при захворюваннях, які супроводжуються затримкою рідини в організмі. У цих випадках настій можна вживати замість чаю і інших напоїв або ж застосовувати настій подвоєної міцності (2 об’ємні частини гриба на 5 об’ємних частин води). При тривалому застосуванні препаратів чаги у деяких хворих спостерігається підвищена збудливість вегетативної нервової системи. Ці явища поступово зникають при зменшенні дози чи відміні препарату.
