При згадці про липу у багатьох з нас виникає образ доглянутої липової алеї з розлогими віковими деревами. Дійсно, це дерево живе дуже довго: у середньому до 300—400 років, а окремі особини доживають до 1 200 років. Протягом всього свого життя липа не тільки радує око своєю незвичайною красою, але й служить джерелом лікарської сировини, з давніх пір використовується в народній медицині. Липа росте в лісах, садах, на міських бульварах і в парках. Культивується як декоративна і озеленювальна рослина. Найпоширеніший в європейській частині країни вид — липа дрібнолиста. Липа особливо гарна влітку, під час цвітіння, коли дерево зверху донизу вкрите запашними,жовтуватими квітками з ніжним ароматом, зібраними в напівпарасольки, з великими, як крило бабки, при-квітками. Серед лісових дерев липа виділяється своєю густою кроною. Для неї характерний могутній стовбур, що досягає в діаметрі 2-3, а іноді навіть 5 метрів. Зацвітає липа в природних умовах на 20-му році життя, а в насадженнях — тільки після 30 років. Цвіте майже щорічно і дуже рясно в червні—липні. Цвітіння триває 10-15 днів. У той час, коли цвіте липа, в повітрі струмує дивно тонкий, ніжний солодкуватий аромат, який відчувається далеко за межами липових садів і парків. Липа дрібнолиста — лікарська, медоносна, харчова і технічна рослина. У науковій медицині як лікарську сировину використовують лише квітки липи — липовий цвіт, а в народній — практично всі частини рослини. У промислових масштабах заготівлю лікарської сировини здійснюють в зазвичай під час рубки липових лісів, коли дерево досягне 90-річного віку. В цей час з дерева можна отримати максимальну кількість сировини.
