Плоди горобини мають кисло-гірким смаком, злегка терпкі і трохи в'яжуть. М'якоть соковита, містить безліч дрібних насіння. Плоди горобини вживаються в їжу в свіжому вигляді, з них готують всілякі варення, джеми, пастилу, повидло, мармелади і желе. Також горобина – невід'ємний інгредієнт багатьох коньячних, лікерних або спиртових настоянок, з неї готують компоти, морси, соки. Нерідко стиглі ягоди замочують або маринують. Горобину (і в свіжому вигляді, і у вигляді варення) використовують в якості начинки для пирогів та іншої випічки. Крім того, ягоди висушують і використовують для одержання настоїв та відварів, у тому числі і лікарських. Порошок сушених ягід додають в страви замість приправи. Сушена червона горобина містить багатий вітамінний комплекс. Вона має кровоспинну, капілярозміцнюючою, протизапальну, в'яжучу, вітамінним, потогінну, сечогінну діями. Її рекомендують при захворюваннях серця і печінки, зниженій кислотності шлунка, застуді, цукровому діабеті. Плодове дерево, вид роду Горобина, дуже поширений майже по всій Європі, у Передній Азії й на Кавказі. Ареал виду доходить до Крайньої Півночі, а в горах горобина червона вже у вигляді чагарнику піднімається до кордону рослинності.. Горобина червона (Sorbus aucuparia) ЗАСТОСУВАННЯ Вересень-жовтень — час заготівлі ягід горобини. Збирати ягоди необхідно до настання заморозків, так як під впливом мінусових температур вони втрачають свої лікувальні властивості. Втім, для використання в кулінарії та приготування наливок і настоїв, як раз підходять плоди, зворушені морозами — в ягодах підвищується цукристість внаслідок руйнування деяких органічних сполук. При зборі плодові киті зрізують секатором, а далі проводять відділення плодів, які направляють на сушку. Сушити плоди горобини можна в приміщенні, або ж з використанням термічних сушарок.У народній медицині для лікарських потреб використовується також кора, знята з молодих гілок (однорічного приросту). Заготовляють кору на початку сокоруху, тобто ранньою весною, як тільки з’являться молоді листочки. Молоді гілки зрізують секатором, роблять поздовжній надріз кори і тоді вона легко відділяється. Сушку кори проводять на горищах або в сушарках.У народній медицині для лікарських потреб використовується також кора, знята з молодих гілок (однорічного приросту). Заготовляють кору на початку сокоруху, тобто ранньою весною, як тільки з’являться молоді листочки. Молоді гілки зрізують секатором, роблять поздовжній надріз кори і тоді вона легко відділяється. Сушку кори проводять на горищах або в сушарках.У народній медицині для лікарських потреб використовується також кора, знята з молодих гілок (однорічного приросту). Заготовляють кору на початку сокоруху, тобто ранньою весною, як тільки з’являться молоді листочки. Молоді гілки зрізують секатором, роблять поздовжній надріз кори і тоді вона легко відділяється. Сушку кори проводять на горищах або в сушарках.Термін зберігання сировини становить два роки.